1.Спілкуйтеся з дитиною якомога більше, коментуйте свої дії, детально
розповідайте про предмети, які оточують її.
2.Збагачуйте словниковий запас новими
словами, пояснюючи їх.
3. Розмовляй з дитиною повільно, грамотно і чітко, ні в якому разі не
«сюсюкайте».
4.
Спонукайте дитину до мовлення ставлячи їй запитання, поступово ускладнюючи
їх.
5. Коли дитина
говорить не вірно, виправляйте її мовленнєві помилки тільки після того, як
дитина закінчить фразу.
6. Багато читайте дитині, вчить її переказувати, разом вчіть вірші,
вчить складати цікаві історії за картинками.
7. Процес розвитку мовлення стимулює дрібна моторика рук. Виконуйте
вправи для пальчиків, малюйте олівцями і крейдою (не фломастерами), грайте в
мозаїку.
Не забувайте хвалити дитину після кожного успіху.
Що таке норма?
Малюки починають оволодівати мовою з самого
народження. Чуючи ласкавий мамин голос, вони вже у 2-3 місяці пробують
відповісти «гулінням», у 5-6 місяців починають лепетати, а у 8-9 місяців
вимовляють перші нескладні слова.
До кінця першого року життя здорова дитина чітко
вимовляє звуки А, О, У, М,
Н, Ґ1, В, Д, Т, К. Словниковий запас -5-20 слів.
В Період з 1,5—2 років дитина починає розмовляти. З
1-2 років має знати від 100—300 слів і будувати нескладні фрази (мама, дай).
До 3-х років словниковий запас збільшується в 3-4
рази. Малюк знає назви предметів, охоче розповідає, де він був і що бачив.
Вимовляє всі звуки, крім сонорних (л, р, р\ і шиплячих ш, ж, ч).
На 4-ому році життя словниковий запас складає 1500-2000
слів. Дитина може переказати казку, описати враження з прогулянки. Не біда,
якщо в цьому віці малюк плутає закінчення і ставить неправильно наголос.
В кінці 5-го року дитина повинна чітко вимовляти
шиплячі і сонорні звуки; підбирати слова на заданий звук, впізнавати на слух
звуки в слові.
Час звернутись до логопеда.
Якщо вашій дитині важко спілкуватись зі своїми однолітками,
і ви помітили, що її мова значно відстає від норми зверніться за консультацією
до логопеда. З'ясуйте, що стало причиною. Можливо, ви дуже мало спілкуєтесь з
вашою дитиною, і вона просто не чує розмовної мови. Тоді негайно почніть
більше спілкуватись з дитиною, читати казки, вірші, активно займатись
малюванням і ліпленням.
Підставою для відвідування логопеда є неправильна
вимова звуків.
Свистячі
«С», «З», «Ц» - малюк повинен чітко вимовляти до кінця
3-го року життя.
Шиплячі і сонорні
«Ш», «Ж», «Ч» і «Л», «Р» до кінця 5- го року життя.
Якщо ви помітили помилки і вас тривожить мова вашої
дитини зверніться до логопеда за консультацією і невідкладно. Чим довше малюк
буде картавити і шепилявити, тим міцніше закріпиться у нього неправильна вимова
і тим важче буде в майбутньому виправити дефект.
Шановні батьки!
Для того, щоб попередити заїкання, необхідна велика
профілактична робота з боку дорослих, які оточують її в сім’ї, дитячому
садочку.
1. Стежте, щоб мовлення оточуючих було неквапним,
плавним, правильним і чітким. Правильне мовлення викличе таке ж правильне
мовлення у дитини.
2. Звертайте увагу на те, щоб дитина говорила,
достатньо широко відкриваючи рот, не дуже голосно, не поспішаючи, шкідливо
розмовляти, коли відбувається вдих, захлинаючись і задихаючись.
3. Не допускайте прискореного мовлення дітей. Таке
мовлення нерідке засвідчує про підвищену збудженість слабкість нервової
системи. Вона може призвести до заїкання.
4. Оберігайте дитину від контактів з людьми, які
заїкаються, спілкуючись з дорослими чи ровесниками, які заїкаються, дитина
починає відтворювати ті ж зупинки у своєму мовленні.
5. Застерігайте малюка від психічних і фізичних травм,
бурхливих проявів гніву і радощів, від перебування серед нервових, неспокійних
дітей.
6. Не навантажуйте мовлення дитини. Не вимагайте
промовляти складні фрази, незнайомі і незрозумілі слова, завчати дуже багато
віршів, складних за змістом та формою.
7. Частіше читайте їй, просіть переказувати
прочитане, вивчайте з нею вірші, розмовляйте і виправляйте, коли дитина
говорить неправильно.
8. Не навантажуйте дітей зайвими враженнями, які
викликають у них емоційне перенапруження. Не дозволяйте довго дивитись
телевізор.
9. Не розповідайте дитині перед сном страшних казок,
хвилюючих історій, не залишайте дитину, коли вона боїться.
При серйозному ставленні до цих заповідей, ви, батьки,
зможете змінити побут в сім’ї, методи виховання дитини, зможете встановити
правильні, здорові взаємовідносини між дитиною та оточуючими.
